https://bilvugznz.odessaedu.net NewsFeb 22, 2022 День Героїв Небесної Сотні Feb 21, 2022 Міжнародний день рідної мови All news |
Навчальний процесЗАТВЕРДЖУЮ
Директор школи
_______________ С .О .Мельник
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на 2020/2021 навчальний рік
СХВАЛЕНО на засіданні педагогічної ради Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів протокол від 19.06.2020 № 8
Голова педагогічної ради
Директор школи _____________ С.О.Мельник
Структура освітньої програми
І. Загальні положення ............................................................................. 3 ІІ. Організація освітнього процесу ........................................................ 6 ІІІ. Ключові компетентності .................................................................. 7 ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів ........14 V. Освітні галузі (предмети) ................................................................. 17 VІ. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами………………………………………………………………… VІІ. Форми організації освітнього процесу ......................................... 20 VІІІ. Структура навчального року IX Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти ..........................................................................................................21 IX . Перелік навчальних програм ........................................................ 21. Додатки ....................................................................................................... 30
І. Загальні положення Освітня програма Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на 2020/2021 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
змін до Державного стандарту початкової освіти»
затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)
освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»
освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»
розроблена під керівництвом Савченко О. Я.»
контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»
зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти
Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 р. за № 229/6517 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, а також
скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»
державної мови в освітній галузі»
поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»
загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджених Листом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459 і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства. За Статутом Вигодянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є комунальним закладом, заснованим на власності територіальної громади сіл, селищ, міст Біляївського району Одеської області. Головною метою роботи Вигодянської ЗОШ І-ІІІ ступенів є забезпечення реалізації права учнів на здобуття повної загальної середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик. Повна загальна середня освіта Вигодянської загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів має три рівні освіти,визначені нормативно-правовою базою України:
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
компетентностей;
курси;
можливостей, потреб та інтересів дітей. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти є державна мова. Зарахування учнів до школи здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють.До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу, є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи є дітьми працівників цього закладу освіти. Здобуття загальної середньої освіти у закладі відбувається за очною (денною) формою (1-11 класи) . Ліцензований обсяг Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів складає 640 учнів. У 2020/2021 навчальному році в закладі функціонуватимуть 21 клас, в яких будуть навчатися орієнтовно 490 учнів. . З метою реалізації в старшій школі профільної середньої освіти в закладі у 2020/2021 н.р. будуть сформовані два класи з вивченням профільного предмету українська мова : 10 клас та 11 клас. Для забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, заклад користується Положенням про академічну доброчесність закладу (додаток). На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує річний навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу. Річний навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.
ІІ. Організація освітнього процесу
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани закладів загальної середньої освіти І ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети. Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Базовому навчальному плані початкової освіти для класів з українською мовою навчання. Навчальний план для 4 класу розроблено на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 4 класі на 2020/2021 навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках. Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (додаток ). Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблено на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково - обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня (додаток).
ІІІ. Ключові компетентності
Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»: - вільне володіння державною мовою; - здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами; - математична компетентність; - компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; - інноваційність; - екологічна компетентність; - інформаційно-комунікаційна компетентність; - навчання впродовж життя; - громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; - культурна компетентність; - підприємливість та фінансова грамотність; - інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 1-3 х класів 1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування; 3.Математична компетентність. Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження; 5.Екологічна компетентність. Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 6. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати 9 її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі; 8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя; 9. Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я»; 10. Підприємливість та фінансова грамотність. У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення; 11. Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 4 класу Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 5-11-х класів
ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-11-х класів
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. V. Освітні галузі (предмети)
В основу систематизації змісту освіти покладено освітні галузі, що реалізуються через навчальні предмети. У межах мовно-літературної галузі відповідно до типової навчальної програми з української мови для 1-3 класів закладів загальної середньої освіти у 1 класі вивчатиметься предмет «Українська мова (навчання грамоти)», у 2 класі - інтегрований курс «Українська мова та читання»; у 3 класі – окремі предмети «Українська мова» та «Літературне читання». У межах галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська й історична» у 1 та 2 класах вивчатиметься інтегрований курс «Я досліджую світ»; зміст мистецької освітньої галузі у 1 та 2 класах буде реалізуватися через окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». У межах галузі «Мови і літератури» у 5-11 класах вивчатиметься предмет «Російська мова»; у межах галузі «Суспільствознавство» у 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6 класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Відповідно до нової навчальної програми з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти освітня галузь «Математика» у 10 та 11 класах реалізуватиметься через вивчення окремих предметів: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». У І семестрі – 2 години геометрія та 1 година алгебра і початки аналізу, у ІІ семестрі навпаки – 1 година геометрія та 2 години алгебра і початки аналізу. Разом на вивчення алгебри і початків аналізу відводиться 54 години протягом року, а на геометрію 51 година. Вивчення базового предмета «Фізика і астрономія» у 10 та 11 класах буде здійснюватися як два окремі предмети – «Фізика» (за програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.), «Астрономія» (за програмою авторського колективу під керівництвом Яцківа Я.Я.). Розподіл годин між предметами здійснюватиметься відповідно до навчальних програм. У 10 класі вивчатиметься предмет «Фізика», в 11 класі – окремо «Фізика» та «Астрономія». Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10 та 11 класу обрано два предмети – «Інформатика» та «Технології», що вивчатимуться одночасно в 10 і 11 класах 3 години на тиждень за два роки:
Години фізичної культури в 1-11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Для здобувачів освіти 1-3-х класів (освітні галузі, предмети)
Для здобувачів освіти 4 класу (освітні галузі, предмети)
Для здобувачів освіти 5-9-х класів (освітні галузі, предмети)
Для здобувачів освіти 10-11 х класів (освітні галузі, предмети)
VI. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами
На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 4 класb з інклюзивним навчанням де навчаються 6 учнів з особливими освітніми потребами. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей. Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Для учнів 2 –А класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. Для учнів 3 –Б класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268. Для учнів 5 –Б класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Типової освітньої програмои закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407, таблиця 2 Для учнів 6 – А класу (з інклюзивним навчанням) - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини (таблиця 12). Для учнів 7 класу (з інклюзивним навчанням) - відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини (таблиця 12). Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомогає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини. Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план. Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя. Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи: 1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма. 2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення: її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога; інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань. Частиною ІПР є індивідуальний навчальний план який затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік з метою коригування. Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками. Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації. Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме: корекція розвитку; розвиток мовлення; лікувальна фізкультура (ритміка) ; соціально-побутове орієнтування; розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші. Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами. Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з відсутністю спеціалістів здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центру міста. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я.
VІІ. Форми організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу в Вигодянській ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків. Типи уроків: урок формування компетентностей; урок розвитку компетентностей; урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; урок корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу в закладі освіти є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки, уроки з використанням інтегративних, проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення. Для учнів 5-8,10 класів проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика. Форми і зміст навчальної практики та екскурсій обрано так, щоб забезпечити вдосконалення набутих учнями практичних умінь і навичок із предметів, формувати інтерес і стійку мотивацію до навчання, створити умови для розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а також внутрішню самореалізацію. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
VІІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
Кадрове забезпечення освітньої діяльності; У закладі загальної середньої освіти працює 35 працівників, з них: 34 – працюючих, 1 – у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років; спеціалісти вищої категорії - 9 спеціалісти 1 категорії - 10,спеціалісти 2 категорії – 3, спеціалісти – 5, молодші спеціалісти - 3 Мають звання: старший учитель – 5; учитель-методист – 1. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності Колектив педагогів у процесі своєї діяльності ефективно працює над реалізацією освітніх завдань, які сконцентровані в темі «Підвищення якості уроку шляхом упровадження інноваційних технологій». Отже, систематична робота, проведена упродовж року, сприяла зростанню й активізації загальнопедагогічних та спеціальних знань і вмінь педагогів, розкриттю їхніх творчих можливостей, готовності до пошуку, розширенню загальної культури та збагаченню методичного арсеналу. Методична робота у 2019/2020 навчальному році продемонструвала здатність педагогів закладу загальної середньої освіти до пошуку ефективного вирішення освітніх проблем. Для покращення роботи щодо організації методичної роботи необхідно:
1. Обговорити на засіданні педагогічної ради закладу результати методичної роботи за 2019/2020 навчальний рік та спланувати заходи щодо усунення недоліків. 2. Продовжувати поповнювати матеріально-технічну базу методичного кабінету згідно з сучасними вимогами. 3. Продовжувати роботу щодо реалізації програми роботи з обдарованими учнями, впровадження інноваційних та інтерактивних технологій. 4. Своєчасно направляти на курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які атестуються або працюють не за фахом. 5. Удосконалювати систему методичної роботи щодо вивчення, узагальнення ППД вчителів закладу, району та області. 6. Активізувати участь учнів і вчителів у педагогічних майстернях, фестивалях, конкурсах педагогічної творчості. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності До послуг учнів 27 класних кімнат з яких кабінет музичного мистецтва, української мови та літератури та 2 комп’ютерних класів (18 ПК), футбольний та спортивний майданчик з вуличними тренажерами, їдальня. Бібліотечний фонд нараховує – 9342 примірників художньої та навчальної літератури, у тому числі підручників - 5923: для 1 - 4 класів - 1571; для 5 - 9 класів - 3363; для 10 - 11 класів – 989. Якість проведення навчальних занять. Методична робота: підвищення наукового та фахового рівня педагогів, їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду. Виховна робота: рівень вихованості учнів, профілактична робота з учнями девіантної поведінки, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, результативність проведення загально шкільних заходів, спортивно-масова робота, організація патріотичного, морального та естетичного виховання. Освітня діяльність: медичне, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне, психологічне забезпечення, техніка безпеки, охорона праці. Показники контролю за медичним елементом: санітарно-гігієнічний режим; здоров’я і фізичний розвиток учнів; лікувально-профілактичні заходи; режим і якість харчування. Показники контролю за інформаційним елементом: керівні і нормативні документи про освіту; інформаційні технології; аналітичні документи. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Контроль за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання: 1) виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам; 2) з'ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів; 3) вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями; 4) надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з невстигаючими, а також з творчо обдарованими учнями. Основними методами контролю є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року. До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники шкільних методичних об’єднань. Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення тематичної оцінки та за семестр. Результати контролю за якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичних об’єднань, оформляються наказом по школі.
VІІІ. Структура навчального року та режим роботи закладу
Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом середньої освіти у межах часу передбаченого програмою.
Тривалість навчального процесу під час уроку:
після 3 та 4 уроку перерви по 20 хвилин.
Розклад дзвінків 1 урок 8.30 – 9.15 2 урок 9.25 – 10.10 3 урок 10.20 – 11.05 4 урок 11.25 – 12.10 5 урок 12.30 – 13.15 6 урок 13.25 – 14.10 7 урок 14.15 – 15.00
СТРУКТУРА 2020/2021 навчального року
Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020/2021 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН України від 07.01.2018 р. №1369, у випускних 4, 9, 11 класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймається на засіданні педагогічної ради
Х. Перелік навчальних програм для вивчення предметів інваріантної складової у 1-11 класах у 2020 /2021 навчальному році
ПОЛОЖЕННЯ про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Біляївської районної державної адміністрації Одеської області І. Загальні положення 1. Положення про академічну доброчесність закладу (далі – Положення) є внутрішнім підзаконним нормативним документом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу. 2. Положення розроблено на основі Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, законів України «Про освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту закладу, Правил внутрішнього розпорядку. 3. Дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (далі – Заклад) гарантує довіру, прозорість та якість освітньої діяльності. II. Принципи, норми етики та академічної доброчесності Закладу 1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу. 2. Порушеннями академічної доброчесності згідно з ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, само плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання. 3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються: 3.1. учасниками освітнього процесу шляхом: - дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну творчість», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Правил внутрішнього трудового розпорядку; - утвердження позитивного іміджу Закладу, примноження його традицій; - дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків; - запобігання корупції, хабарництву; - дотримання вимог спеціальних законів щодо виконання правил академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей; - дотримання норм про авторські права; - надання правдивої інформації про результати власної навчальної (освітньої, наукової, творчої) діяльності; - невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами. 3.2. здобувачами освіти шляхом: - самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА); - особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.
3.3. педагогічними працівниками шляхом: - надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти; - обов'язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення; - незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій; - підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення та підвищення кваліфікації; - дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики; - об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти; - здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; - інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення. III. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення педагогічної етики та академічної доброчесності 1. При прийнятті на роботу працівник знайомиться з цим Положенням. 2. Заступники директора Закладу: - забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій; - використовують у своїй діяльності (рецензування робіт на курси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують учителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз'яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування). 3. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу. 4. Комісія, в разі встановлення фактів списування, надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача. IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності
Додаток Таблиця 2 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
Вигодянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів початкової школи з українською мовою навчання з вивченням російської мови
на 2020/2021 н.р.
4 клас
Додаток розробленої під керівництвом Савченко О.Я., 3 – 4 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273
Додаток розробленої під керівництвом Савченко О.Я., 1 – 2 клас, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № № 26
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Вигодянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів початкової освіти з українською мовою навчання на 2020/2021 н. р. 1 – 3 клас
Додаток Таблиця 12 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів основної школи з українською мовою навчання і вивченням мови національних меншин (російської) 2020/2021 навчальний рік
5 – 9 класи
Додаток Таблиця 2 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Вигодянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів старшої школи з українською мовою навчання 2020/2021 навчальний рік 10 – 11 клас
|